Допомогти

Новини

< УСI НОВИНИ

Як допомогти дитині побороти страх з допомогою арт-терапії

Техніка “малюємо свій страх”

Час: 30-40 хв

Інструменти: кольорові олівці чи фломастери, аркуш паперу А4

Інструкції: 

1. Дайте дитині трохи часу, щоб відволіктися від своїх справ, сконцентруватися, подумати про свій страх, уявити його. 

2. Попросіть дитину намалювати свій страх. Не обмежуйте фантазію дитини жодними правилами. Можна малювати тварину, вигадану істоту, предмет, природнє явище, абстрактні символи чи візерунки. Постарайтеся щонайменше втручатися в процес, не коментуйте роботу дитини, ні в якому разі не нагадуйте про будь-які правила малювання. 

3. Якщо ви помітити емоційне хвилювання дитини під час малювання, не лякайтеся й не зупиняйте терапію. В цей момент дитина вивільнюється від стримуваних емоцій, проживає свій біль, очищується, що дуже важливо для позбуття страхів. Не варто одразу ж утішати дитину, чи відволікати її. Ні в якому разі не можна робити зауважень чи жартувати з емоційної поведінки дитини. Виняток, якщо дитина сама попросила обійняти її в цей момент, потримати за руку, зробити перерву.

4. Попросіть дитину дати назву малюнку або придумати ім’я зображеному на малюнку. Коли страх отримує ім’я, якусь конкретну назву, дитині легше охопити й усвідомити свої почуття. Це вже не якісь незрозумілі процеси, а конкретний об’єкт з іменем. 

5. Далі разом з дитиною придумайте спосіб знешкодити страх. Найпопулярніші варіанти: 

– розірвати або спалити малюнок, знищивши страх;
– поглузувати з нього, намалювати навколо страху орогожу, смішні деталі, разом посміятися над новим додепним малюнком;
– подружитися зі страхом, домалювати йому посмішку, галантного капелюшка, квіточку в руці, подаруночка. 

6. Не варто опиратися на власну інтуїцію, не нав’язуйте дитині жодний з варіантів. Можна запропонувати дитині декілька варіантів і обрати той, що найближче до емоційного стану дитини. В різнихх випадках діти можуть поводити себе по-різному. Деякі “страхи” можуть бути перетворені на друзів чи додепний шарж, інші мають бути знищені: розірвані чи спалені. Нехай дитина вибере той спосіб, який ближче їй в даний момент. Будьте готові до нових способів у різних випадках. 

7. Тепер, коли страх знешкоджений, можна вже й поговорити про нього. Переконайтеся, що дитина відносно спокійна й обговоріть питання:

– Що було зображено на малюнку? 
– Що дитина відчувала під час малювання? 
– Який спосіб знешкодження страхів обрала дитина і чому? 
– Чи лишився страх в душі дитини? 
– Чи відбулися якісь зміни з почуттям страху? Чи зменшилася його інтенсивність? 

Далеко не завжди цей спосіб працює одразу. Інколи діти не можуть звільнитися від страху швидко, не можуть розкритися чи зосередитися на процесі через сильне хвилювання. Проте, дуже часто арт-терапія дозволяє дітям спокійніше сприймати свої емоції. Трапляється, що діти перестають сприймати свій страх, як щось загрозливе, розуміють, що неприємні емоції підконтрольні й не можуть завадити дитині на шляху до якихось цілей. 

Інколи арт-терапія дає лише тимчасовий ефект. Відчуття страху минає на короткий час, а потім знову повертається. 

Всі ці варіанти – нормальна реакція дитини, яка залежить від глибини травм та інтенсивності травмуючих факторів. Ви можете спробувати провести терапію повторно, вибрати інший спосіб знешкодження страху, змінити правила. 

Найголовніше – допомогти дитині поринути в процес емоційно. Немає сенсу проводити сеанс арт-терапії сумісно з іншими справами, на очах у сторонніх людей, яким дитина на довіряє, в шумному місці. Пам’ятайте, ви працюєте з підсвідомістю дитини, а отже потрібно допомогти дитині максимально сконцентруватися на занятті.