Нас вчили чемно вітатися, готувати яєшню, розв’язувати математичні задачі, доводити теореми та читати на швидкість. Проте серед усіх наших корисних навичок та знань навряд чи знайдеться вміння правильно підтримувати людину, що опинилася в скруті… Зараз не про пожертви, а про той самий момент, коли серце розривається від щирого бажання підтримати когось, а на думку спливає лише славнозвісне: “Ну ви там тримайтеся!”.

1. Просто бути поряд

Не знаєте, що сказати? То не кажіть нічого. Проста мовчазна присутність варта більше, ніж тисяча слів. Лишіться з людиною, накрийте на стіл, розстеліть постіль, просто потримайте за руку чи посидьте поряд. Приступ безпорадності найбільш гострий, коли людина лишається на самоті. А ваша присутність, навіть мовчазна, засвідчить, що ви готові бути поряд і допомагати.

2. Вислухати

Коли хочемо когось підтримати, то завжди думаємо, що б таке сказати, щоб змотивувати, заспокоїти, розрадити. Проте, інколи, готовність слухати доцільніше готовності говорити. Проговорюючи свій біль, розповідаючи про почуття чи страхи, людина стає на крок ближче до подолання свого відчаю. Дайте своєму співбесіднику можливість висловитися.

3. Продемонструвати розуміння

Всі ми різні. Те, що для когось страшна трагедія, для іншого – пуста дрібничка. Коли дуже хочеться сказати, щось на кшталт: “Але ж тут нема чого перейматися!” або “Ну ти ж сам винен!”, відмовтеся від такої ідеї. Якщо хочете підтримати і розрадити, перед усім – проявіть терпимість та розуміння.

Кажуть, що найкраща підтримка – дії, а не слова. Не маємо наміру з тим сперечатися, але на власному досвіді переконалися, що значення має все: і дії, і слова, і поведінка.