Коли дитина народжується з серйозними вадами або ж стає інвалідом у дитинстві, батькам на початку здається, що ось він – кінець світу! Проте, з часом ви побачите: життя не таке вже й погане доки ви є один у одного. Треба трохи зачекати, перебороти стрес та біль. Та перша людина, що прийде вам на допомогу – то ви самі!

Ділимося декількома кроками, що допоможуть справитися з психологічною напругою в складній життєвій ситуації:

– Подумайте, що саме турбує вас найбільше: фінансування родини, пошук часу на реабілітацію дитини. Можливо, ви найбільше переймаєтесь через почуття провини, чи боїтеся нерозуміння чи осуду ближніх. Будьте відверті з собою, не заперечуйте свого права на будь-які почуття, навіть, якщо вам здається, що відчувати таке не правильно. Знаючи, що саме викликає найбільше хвилювання, ви знайдете спосіб справитися з цим.

– Навіть, якщо ви вже звернулися до гарного спеціаліста, потратьте ще трохи часу, щоб вислухати думку й інших лікарів. Трапляється, що у різних лікарів різний досвід, різний погляд на проблему. Вислухавши, декілька вердиктів, ви зможете чітко зрозуміти, як будувати план дій надалі. Трапляється, що деякі лікарі не дають надто сонячних прогнозів, а навпаки – говорять про найбільш серйозні наслідки хвороби. Можливо, у вашому випадку ще є шанси зменшити симптоми хвороби та зробити життя дитини максимально повноцінним.

– Не соромтеся своєї дитини. Виходячи в люди, стаючи більш впевненим, ви навчитеся правильно оцінювати можливу реакцію людей, можливо навіть знайдете помічь та підтримку, зможете познайомитися з родинами зі схожими проблемами.  

– Навчіть свою дитину правильно реагувати на можливі образи чи безтактовну критику з боку інших. Не залежно від того, маємо ми інвалідність чи ні, кожному з нас не зайве навчитися відстоювати свої інтереси.

– Звертайтеся до батьків дітей. В міру обмеженого життєвого досвіду, діти ще не розуміють, що можуть завдавати болю “особливому” другові своїми жартами чи питаннями. Не варто агресивно реагувати на неприпустиму поведінку дітей. Краще поговоріть з їх батьками, вони, напевне, знайдуть спосіб пояснити дітям правила поведінки з людьми, що трохи відрізняються від тих, кого щоденно бачить дитина. В школі чи в дитсадку можна організувати батьківські збори, де ви зможете познайомитися з іншими батьками та звернутися до них за допомогою.

– Намагайтеся не демонструвати дитині надлишкову опіку та хвилювання. Подумайте, що фізичні вади не можуть стати на шляху багатьох досягнень. Так, ваша дитина потребує особливого догляду, проте, будучи інвалідами чи ні, діти прагнуть реалізувати себе, пізнати світ, розвиватися. Задача батьків – підтримувати цей інтерес у дітей.