Сьогодні, завтра, найближчий тиждень – це єдиний час, коли Тимура можна буде ще врятувати, доки йде лікування. Далі, без цього рятівного лікування лейкоз неодмінно почне прогресувати, а шанси на життя просто перетворяться на повітря. Маленькому Тимуру та його мамі дуже страшно. Щоразу, за кожним ускладненням, сума лікарняного боргу зростає. Вдома, на жаль, немає лікування. Повертатись немає куди. Війна робить неможливими навіть спроби щось змінити.

Друзі, нам всім сьогодні страшенно важко. Але хіба не сьогодні ми обіцяємо собі бути уважнішими один до одного, допомагати, підтримувати, стояти плечем до плеча? Хіба не сьогодні більш, ніж будь-коли, боїмося втратити життя хоча б одного українця!? Любі наші, навіть у такий непростий час ми звертаємося до вас за допомогою, і знаємо – ви не залишите Тимура один на один зі своїм лихом. Просимо фінансових пожертв, хоча б кількох гривень від кожного, хто читає ці рядки.