“+57 після ТКМ.
Вчора у Тимофійчика був довгий та дуже насичений день.
Ранок у нашого хлопчика розпочався зі спортивної ходьби – Тимошу прийшла провідувати перекладачка Настя, разом з нею Тимоша і вирушив на прогулянку. Як бачите, кожен крок все ще дається йому дуже важко, але він боєць – не скаржиться, не відхиляється від трудів!
Розумничок наш.
Після цього його відвезли на УЗД. Тривало воно довго – дивилися і нирки, і печінку, і шлунок. Коли приїхали, знесилений Тимофійчика заснув. Сил у нього поки що замало на таку довгу активність.
Не встиг Тіма прокинутися за ним знову прийшли – робили кардіограму та УЗД серця.
Потім настав час активного лікування. Звичайно всі ці процедури ми робимо кілька разів на день – обробка ротової порожнини, капаємо очі, та постійне мажемо мазями та різними кремами від жахливого свербіння тіла. А ще протягом усього дня у нас прийом ліків – їх дуже багато. Купа таблеток та мікстур, у кожного препарату свій графік та свої правила прийому.
Сьогодні Тимошик не голодний. Сказав, що хоче млинці, сирну запіканку і кисіль. Тато наше замовлення прийняв і за пару годин усе привіз для синочка. Все зробив своїми руками. Кисіль Тіма вже майже випив, млинці теж ми з’їли. На вечерю на нас чекає запіканка.
Слава Богу, синок потихеньку їсть та набирається сил.
Звичайно я вже зараз хочу, щоб синок вже був здоровий, бігав і стрибав. Але, на жаль, в житті не буває все так швидко, як у наших мріях. Але нічого – ми тримаємось! Боремося! І віримо тільки в добре і гарне!”
Друзі, будь ласка, помоліться за нашого хороброго хлопчика, за нашого сильного та терплячого Тимофійчика!